У громадах Одеської області зростає потреба у системній роботі з ветеранами та їхніми родинами. Повномасштабна війна суттєво збільшила кількість людей, які повертаються до цивільного життя після бойового досвіду. Разом із цим зростає навантаження на місцеві системи соціальної підтримки та фахівців, які безпосередньо працюють із цією аудиторією.
Саме в цьому контексті реалізовувався проєкт Aid4Heroes. Його мета – підтримка соціальної адаптації ветеранів, подолання ізоляції та посилення спроможності громад ефективно реагувати на їхні потреби. Проєкт поєднав кілька напрямів: психосоціальну підтримку, соціальні кемпи, роботу мобільної мультидисциплінарної команди, навчальні програми для фахівців, розвиток адаптивного спорту та соціокультурні активності.
Важливою частиною цієї роботи стало дослідження потреб фахівців, які супроводжують ветеранів на рівні громад.
Ще на початку проєкту пре-моніторинг серед 97 спеціалістів показав: вони регулярно працюють із комплексними запитами, що одночасно охоплюють соціальні виплати, медичну допомогу, реабілітацію, психологічну підтримку та юридичні питання. При цьому чимало фахівців зазначають, що існуючі державні програми лише частково відповідають реальним потребам, а роботу ускладнюють бюрократія, слабка координація між службами та нестача практичних інструментів.
Щоб оцінити зміни та зафіксувати актуальні виклики, команда Aid4Heroes провела додаткове опитування серед 34 фахівців супроводу ветеранів. Його результати дозволяють краще зрозуміти, з чим сьогодні стикаються ці спеціалісти у щоденній роботі.
1. Очікування і реальність: робота, яка ще формується
Майже половина опитаних (47%) зазначили, що їхні очікування від роботи повністю співпали з реальністю. Ще 35% говорять про часткову відповідність, тоді як 6% прямо вказують на розбіжність.
Ці дані показують, що сама роль фахівця супроводу ветеранів все ще перебуває на етапі формування. Частина спеціалістів входить у професію без чіткого розуміння обсягу майбутніх завдань, а сама система ще не має усталених меж і стандартів.
2. Навчання є, але його недостатньо для всіх
Більшість респондентів позитивно оцінюють навчальні програми. 76% вважають, що вони відповідають реальним умовам роботи, ще 12% – що лише частково.
Водночас 12% опитаних взагалі не проходили навчання. Це означає, що частина фахівців змушена працювати без базової підготовки, спираючись лише на власний досвід або підтримку колег.
3. Ресурси і ризик виснаження
59% фахівців зазначають, що їм вистачає фізичних і психоемоційних ресурсів для роботи. Проте третина опитаних відчуває їхню нестачу повністю або частково.
Це важливий сигнал, оскільки робота з ветеранами часто передбачає взаємодію з травматичним досвідом, кризовими ситуаціями та складними життєвими обставинами. Без додаткової підтримки це може призводити до професійного виснаження.
4. Невидима проблема: ветерани не завжди розуміють, хто такий ФСВ
Одним із ключових бар’єрів залишається низька обізнаність самих бенефіціарів. Лише 24% фахівців вважають, що ветерани добре розуміють їхню роль.
Натомість 47% говорять про часткове розуміння, а 29% зазначають, що ветерани часто плутають фахівців супроводу з іншими службами. Це ускладнює комунікацію і може затримувати отримання необхідної допомоги.
Розмиті межі відповідальності
61% фахівців у тій чи іншій мірі виконують функції, які формально належать до інших служб. Для 26% це регулярна практика, ще для 26% – періодична.
Це свідчить про нечітке розмежування повноважень у системі підтримки ветеранів. У результаті фахівці змушені брати на себе додаткові задачі, щоб закрити запити ветеранів, що збільшує навантаження.
Бар’єри у взаємодії з владою
Фахівці також відзначають наявність труднощів у взаємодії з органами місцевого самоврядування. Серед основних бар’єрів взаємодії з органами місцевого самоврядування респонденти називають:
- слабку комунікацію між службами;
- нечіткі повноваження;
- бюрократичні затримки.
Висновок
Результати опитування свідчать, що інститут фахівців із супроводу ветеранів поступово інтегрується у систему підтримки ветеранів на рівні громад, однак процес його становлення супроводжується низкою системних викликів.
З одного боку, значна частина фахівців відзначає позитивні зміни у своїй професійній діяльності: підвищення впевненості у виконанні завдань, використання нових інструментів роботи з кейсами, покращення комунікації з бенефіціарами та іншими службами. Це свідчить про те, що отримані під час проєкту знання та інструменти мають практичну цінність і застосовуються у повсякденній роботі.
Водночас результати опитування виявили низку викликів, які впливають як на ефективність роботи фахівців, так і на доступ бенефіціарів до послуг. Частина респондентів зазначає, що бенефіціари не повною мірою розуміють роль та функції фахівців із супроводу ветеранів, що ускладнює комунікацію та навігацію у системі допомоги.
Окремою проблемою є додаткове навантаження на фахівців. Значна частина респондентів повідомляє, що їм доводиться виконувати функції, які формально належать до компетенції інших служб або інституцій. У таких випадках фахівці фактично беруть на себе додаткові завдання, щоб забезпечити вирішення запитів ветеранів, що може призводити до перевантаження та розширення кола їхніх обов’язків.
Крім того, фахівці відзначають труднощі у взаємодії з окремими інституціями на місцевому рівні, зокрема через недостатню поінформованість про роль ФСВ, комунікаційні бар’єри та бюрократичні обмеження. Ці фактори можуть впливати як на оперативність вирішення запитів ветеранів, так і на ефективність роботи самих фахівців.
Також частина респондентів зазначає нестачу фізичних і психоемоційних ресурсів для виконання своїх обов’язків, що може створювати ризики професійного виснаження. Це свідчить про необхідність додаткових механізмів підтримки фахівців, зокрема супервізії, професійного обміну досвідом та доступу до практичних інструментів роботи.
Загалом результати дослідження підтверджують, що фахівці із супроводу ветеранів відіграють важливу роль у взаємодії між державними інституціями та бенефіціарами. Водночас для підвищення ефективності цієї системи необхідно посилити інформування про функції ФСВ, покращити координацію між службами та створити умови, які дозволять фахівцям виконувати свої обов’язки без надмірного навантаження.
